Вафельний торт

Можна з’їсти полуничне морозиво з вершками біля фонтану де Треві в Італії або маслянний круасан з шоколадом на лазурному березі Ніцци, або шматочок торта кремна резіна в затишному кафе серед лісу з видом на озеро в Словенії. Або спробувати пончик із цукровою посипкою посеред Гданська в Польщі, або ж кремеш — в одному із найстаріших готелів Будапешту із видом на Дунай під акомпанемент живого оркестру, або ж придбати медову пахлаву із кондитерської Хафіз Мустафа (1864 р.) та з’їсти її об 11 годині вечора на даху готелю, споглядаючи Айю-Софію та мільйон зірок на темному небі, а потім випити найсмачніший турецький чай.

Світ наповнений неперевершеними смаками та видами десертів, проте є такий, який ніколи не змінюється, до нього повертаєшся щораз і це вафельний торт із вареним згущеним молоком.

Пам’ятаю, як вафельні коржі продавали перед входом на базар, а згущене молоко варили 4 години, постійно підливаючи воду. Бо в іншому випадку можна було отримати згущенку ще на стінах, стелі та підлозі. Потім робиш крем і дбайливо намащуєш його, щоб вистачило на всі 10 коржів.

Зараз такі коржі можна купити в будь-якому магазині, а згущене молоко вже не треба варити, бо є готова від Ічнянського заводу.